Я так люблю коли приходять весни,
Земля тоді очицями сія.
Природа, пройде кілька днів – воскресне
І забуяє, зацвіте земля.
Ударять в дзвони проліски з-під снігу,
Розтануть переметені шляхи.
Вузенька річка не зупинить бігу,
А побіжить до більшої води.
Шпаки майстерно відвоюють хатку,
Бо там зимою грілись горобці.
І заспівають, просто для порядку,
Морозні зникнуть на землі рубці.
І наче знову молодість вернеться,
Запалить свічку жайвір в небесах.
І знову мені юність усміхнеться,
Вже скільки раз в житті я воскресав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863331
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2020
автор: Віталій Назарук