І все ж…

Все  в  мене  o'kay.  Їм  усмак,  каву  п’ю,  
Розрулюю  справи    і  біди.    
Ніхто  не  обмежує  волю  мою,  
Не  просить  варити  обіди.

Що  хочу,  те  їм,  куди  хочу,  іду.
Встаю,  коли  хочу,  й  лягаю.
Планиди  своєї  кобилу  гніду
До  руху  сама  запрягаю.

Роблю  те,  що  вмію,  що  радість  несе.
Бича  не  терплю  над  собою.
І  все  ж…  часом  серце  Амур  потрясе.
І  хочеться  з  волею    бою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863404
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)