Коли надумаєш, мій друже
Ставать на свій духовний шлях,
То ти не чуй, що кажуть люди
І не кажи, що в серці жах!
Коли відчуєш справді, брате,
Що час пізнання вже прийшов,
То ти старайсь поменш читати,
Щоб сумнів душу не знайшов.
Коли побачиш, моя сестро,
Що сенс Землі - то мука й тлін.
Ти стій пред небом лиш відверто
Й зрозумієш - Тільки Він!
Одвічно вільний, незалежний,
Той Дух безмежний Сам в Собі...
Що Він нікому не належить,
Але живе завжди в тобі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863439
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 02.02.2020
автор: Абиль