Дощу осколки кришталеві,
Просякнуті усі сонцями
Летіли і летіли з неба
Й намистом обвивали трави.
В обнімку так вони з росою
Росли собі та зеленіли
І стали щільною стіною,
Погойдувались лиш несміло
Голівки їхні, коли вітер
Дмухав на них же ледве-ледве.
Знову згори кидало літо
Дощу осколки кришталеві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863478
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.02.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський