Приніс вітер нам хмаринку,
Земля сніжна, біла – біла,
Одягла зима хустинку,
Із чаруючого срібла.
Чомусь шубки не признала,
Все говорить, що не змерзне,
Й морозенька не вітала,
Тож вже скоро й сніжок щезне.
І чому, вперте дівчисько,
Так бажає, ще й занадто,
Хочу снігу так багацько,
Щоб повсюди та й достатньо.
І на полі, і в садочку,
Щоби скрізь, срібні кристали,
На горбочку і в лісочку,
Цю землицю звеселяли.
Та й щоб дітки на санчатах,
Цій панянці пораділа,
І здіймалися на лижах
Немов мали сильні крила!
01.02.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2020
автор: Ніна Незламна