У світі із землі і неба,
Він жив лиш прозою листів.
Він казав: "Що більш нічого і не треба"
"Що сенс життя, це - любов" - він говорив...
І вірив, що ось над все,
Це його, епічний зорепад.
Під ноту кави і музику пера,
Брехав ж солодше мрії,
Тікав з землі, дивився в небо,
І лиш серце загримить, з-під іскри на листах
Любов!... Він правий - порха в повітрі.
От тільки сам він жив, немов повітря - то вода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2020
автор: Fills Agler