Не залишай мені самотність

Не  залишай  мені  самотність

Не  залишай  мені  самотність,
коли  нам  добре  бути  разом
і  відчувати  неповторність
любові,  що  зміцніла  з  часом.

Не  забирай  у  мене  сили
спиняти  в  думах  кровотечу,
що  підрізає  мої  крила
даючи  впасти  в  порожнечу!

Якщо  лишуся  в  самоті
з  пекельним  болем  в  почутті,
-  вгамую  біль  і  оживлюсь,
і  вже  назад  не  повернусь!
Назад,  назад  в  твоє  життя,
не  повернусь  із  забуття,
немов  страждала  не  дарма
душа,  бо  дихає  сама!

Знайдімо  краще  ту  стежину
яка  серця  вестиме  наші
з  вершини  суму  у  долину,
де  радість  не  вино  у  чаші.

Не  треба  сірих  стін  між  нами
з  мостів  байдужістю  творити,
нехай  самотність  буде  снами,
з  яких  не  боляче  будити!

Не  покидай  на  самоті,
мене,  бо  стану  в  майбутті
без  тебе  жити  і  цвісти,
твої  читаючи  листи!
Бери  мене  з  собою  в  світ,
в  якому  линеш  у  політ
від  мрій  сліпучих  і  надій,
що  сяють  у  душі  моїй!

Loner  24.01.20

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2020
автор: Віктор Цвіт