~КонКурси~

"А  ви  готові  заради  ідеї  переступити
через  друзів,  знайомих,  родичів,  коханих,
найближчих  людей?  (Сашко  Кучеренко)
––––––––––––––––––––––––––––

Із  початку  Всесвіту,
Із  часів  початку
Боротьба  прихована
Лихоманить  хатку:

То  Любов  з  Амбітністю
В  суперечці  вічній
Чинять  власні  конкурси
В  сфері  потойбічний.

Вищих  сил  -  Добра  та  Зла  -
Кращі  вихованці,
Вдень,  вночі  ведуть  двобій,
Ввечірі  та  вранці.

Та  Любов  упевнено
Лідерство  тримає,
Хоч  натомість  претендент
Хитрощів  вживає

І  у  бій  кидається,
Та  щоразу  зліший,
У  бажанні  довести:
Він,  мовляв,  сильніший!

А  Любов  у  спокої
Від  свого  кордону...
Та  не  має  наміру
Залишати  трону.

Всесвіт  посміхається
Та  стриже  купони.
Бо  його  тут  терені
І  його  закони.

Ці  спортивні  ігрища
Конче  необхідні,
Бо  дають  енергії,
Задля  руху  гідні,

Аби  не  застоявся
В  самомилуванні  -
Необхідна  боротьба
У  балансуванні.

І  для  того  гідними
Визнані  умови,
Де  в  одному  просторі
Мають  різні  мови,

Бачення  та  судження,
Мрії  та  ідеї,
За  які  і  знищити
Деякі  плебеї

Здатні  попри  людяність,
Залишити  в  ранах
Навіть  друзів,  родичів,
Рідних  та  коханих.

Бо  себе  вважаючи
Чимось  доскональним,
Лише  є  фігурками
У  бою  астральнім.

А  в  житті  наземному
Це  -  протистояння
Тарганів  амбітності
Й  Лицарів  Кохання.

Б'ються  що,  аж  гай  шумить.
Та  того  не  не  знають,
Що  таки  у  решті  решт
Хатку  розваляють.

Сміхом  -  сміх,  але  ж,  агов,
Якщо  так  надалі  -
Одне  одне  знищити
Можна  у  запалі.

То  війна  на  знищення
Власних  душ,  вразливих,
Що  загубить  в  підсумку
Цінностів  мінливих

Цю  систему  хибну,  та
Навіть  хибануту...
Якби  всьому  людству  не
Знищеному  бути!

Та  свої  затьмарення
Якщо  не  прозріють,
Лише  там,  у  Вічності
Врешті  зрозуміють...

Бо  насправді  там  завжди
Ясно  й  просто  в  Неї:
Вищої  за  людяність
Не  бува  ідеї!

©~GV~32/4.2.20/

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2020
автор: Gnat Valjorny