Так хочеться чогось, чи то вогню, чи то мистецтва,
ламаючого скрині дерев'яні,
зриваючогось в крик і в яму,
безоднею без сміху, без гротесків.
Натомість тиша, сум і пустка
прозора і порожня геть кімната
і я у ній, як в'язень хоч без клітки прутів,
заточена своїми власними думками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863704
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2020
автор: Квіточка Ромашка