...Щоб вивести всіх заблукалих
з мороку на божий світ...
Костянтин Віхляєв
Шанс
В нас віється частинкою вселенськая душа,
А в ній Божественний наш дух несе в життя свій шанс.
Якщо ж небесний компас цей для тебе не взірець –
То дивиться з підозрою на тебе сам Творець.
Тебе в багатство занесло від совісти на край,
Ти зжився з ним, без правди вже, здобув примарний рай...
На протилежний полюс враз в гордині пастку зник,
Потух для Світу і в пітьмі душі не чуєш крик.
Ти втратив шанс, сам вибрав шлях безчестя і брехні,
Туман підступний всіх принад тебе втопив в майні.
Фата моргана ця земна, знай, перевірка всім –
Останнє місце в цім житті, ти зрозумій, посів.
05.02.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863760
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.02.2020
автор: Променистий менестрель