Обслуговуючи жіночку зауважую, що всі свої покупки вона охайно завернула в целофанові мішечки. Пластикові бутилки запаковані в мішечки. Консерви і фрукти теж у мішечках.
Усе придбане виробник уже герметично запакував, але їй цього виявилося замало. Черговий мішечок прозваний в народі «маєчкою» вирішує це питання краще.
Вирішую провести експеримент і запитую чи потрібний їй ще один мішечок; пропоную їй три на вибір.
Жіночка обирає середній за розміром. Складає всі свої покупки, розраховується і йде.
Я дивлюся їй вслід з розумінням того, що один в полі не воїн. Хочу запхати свою еко свідомість у мішечок і викинути до урни.
У голові одне й те ж запитання: Як вплинути на таких людей, як вона?
© Богдан Кухта
#Записки_iZ_магазину
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2020
автор: Kukhta Bohdan