МИНУВШИ БУДНІВ ВЕРЕМІЮ…

Минувши  буднів  веремію…

Минувши  буднів  веремію, 
Іду  туди,  де  храму  шпиль…
Ось  двері  рипнули…  Не  смію
Порушити  церковний  «штиль»…

Ніби  й  нема  в  душі  тривоги,
Димок  від  ладану  повис…
Сюди  ведуть  мої  дороги,
Коли  життєвий  щерблю  спис.

Коли  не  солодко  й  не  гірко, 
Нахлине  сумнівів  хорал…
Душа  у  храмі  –  ясна  зірка  – 
Шукає  Правди  ідеал.

Ступаю  тихо…  Пахнуть  свічі…
Притихли  ран  рубці  старі.
Єство  моє  полонить  вічність,
Що  десь  отут  при  вівтарі…

04.08.2019  м.  Львів  Наталія  Калиновська.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2020
автор: Наталі Калиновська