* * *

Ще    не    горе  -  про    що    сумувати?
Після    горя  -  навіщо    тужити?
Син    підріс    і    похована    мати.
Треба    жити.

Перед    грізним    його    майбуттям
від    безсилля    німіє    рука...
З    першим    снігом    світліше    життя.
Можна    жити.  
                                           Ніч    ясна    яка!
     
Крізь    холодний    засніжений    сад
плине    місяць    човном    золотим.
А    зупинишся,    глянеш    назад  -
там    твої    замело    вже  сліди...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863920
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2020
автор: Колосок Олександр