Сьогодні життя людське нестигло-коротке, недремне.
Не вистачає часу для спілкування, на стосунки.
І зустрічаємось з красою, підлістю недаремно.
То відчуваємо радість, то горе, вникаючи в суть.
І нашу душу трясуть прояви мерзотності, любов.
Чи суворе щастя, години торжества і страждання.
Дні тисне зимові весна. Чуємо її розмови...
Все відступає, як людська ціна. Знову зневажання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863927
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.02.2020
автор: Маг Грінчук