Не дай Бог, пережити Україну! –
Бо я тоді за мить одну помру,
Люблю її за душу янголину,
За теплий дотик материнських рук.
Не дай Бог, пережити Україну! –
Немов осу, думки гіркі гоню…
В собі тамую ту журу чаїну,
З молитви їй лаштуючи броню.
Не дай Бог, пережити Україну!
Бо я одну таку її люблю.
Рятуй, мій Боже, у лиху годину,
Я біль увесь за неї дотерплю.
Не дай Бог, пережити Україну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863990
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.02.2020
автор: Шостацька Людмила