А на ранок був вірш про кохання.
Про посріблені місяцем тіні,
Вкрай наповнені ніжним зітханням,
При яскравім зірок мерехтінні.
І на ранок – зажурений погляд.
Та важкі темнуваті повіки
Застилали завісою спогад.
Чашка кави – і втіха, і ліки.
А на вечір – незміряна втома.
Одиноке суворе мовчання
І феє́рія ночі знайома...
Ранок. Кава. І вірш про кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864019
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2020
автор: Галина Брич