Ось так хотіти треба жити,
Серед каміння розцвісти .
Через "не можу" доповзти.
До цілі. Ніби на весні
Дорогу бачиш уві сні.
Черешні там цвітуть рясні,
І мати з батьком біля хати,
І теплий погляд сивини.
- "Присядь дитино віддихни".
Почулося....потрібно йти
І хрест самому свій нести',
Щоб так, серед всього земного,
Одного ранку розцвісти.
Л. Закієва.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864030
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2020
автор: Лариса Закієва