Така красива жінка! І...сліпа.
За що природа так її скарала?
Вона в нікого й крихти не украла...
-То - Божа воля! А я їм: "Хіба?"
Така красива жінка! І...сама.
За її щастя мати так молилась,
Ціле життя благати не втомилась.
Та донька так й не вилізла з ярма.
Так, люди, світить сонце нам усім!
Та хто цінує ті щасливі миті?
А в неї очі скельцями прикриті,
Вона цінує навіть я́сний грім.
Ми всі з очима, та [i]не зрячі всі![/i]
Нам слимачка чи бджілку роздушити,
То все одно, що луг чи ліс спалити!
А потім нарікаємо на світ.
Дозвольте, люди, крізь життя пройти
Незрячому і тому, хто не чує.
Нехай ніхто ніким не погордує!
Дай відповідь: хто є в цім світі ти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864060
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2020
автор: Галина Яцків