А серце кохало двох
І щастя спрагло жадало
Не знало б життя тривог
Якби ж у душі не палало
В очах твоїх бачила спокій
Та ніжність твоя огортала
І неначе у ямі глибокій
Де подіти себе, не знала
Та у серці, все дужче болить
Гірку правду воно відчуває
Поверну я реальність на мить
Бо у дома мене все ж чекають
Нащо ж я тебе бачу у снах
Не приходь ти до мене, благаю!
Моя доля, у твоїх руках
Розум проти та серце кохає
Моя доля розділена навпіл
А серденько, все прагне дурниць
Ти залиш мене просто, без жартів
Й не показуй своїх ти зіниць
Ти дозволь мені, просто кохати
Та одному лиш, вірність вручить
Моє серце з твоїм роз'єднати
Хоч нехай і навіки болить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2020
автор: В.О Кароока