Протиріччя сердечні під настрій хурделиць,
Хвилювання бентежне хмарин-пілігримів.
Не чекали, що доля доріжки простеле
В різні бОки життєві, мов гра пантоміми.
Сум зимового саду в сріблястих одежах,
Що мовчанням пронизує ниті душевні.
І лиш вітер шалений гуде: де ж ти, де ж ти?
Туги пальці студені стискаються ревно.
Замість слів оберемки холодних сніжинок.
Вже примерзли й застигли безмовні хвилини.
І цей час порожнечі укрився крижинно,
А думок тепловійність до тебе все ж лине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)