В осінній тиші
ріка відпочиває.
Сонні береги.
Біла чапля вдалині
На одній нозі стоїть.
Випробовує
Терпінням Бог людину.
Сталь гартується.
Натруджені рамена
Тиснуть долі тягарі.
.
Розливається
Туман ранковий лугом.
Зозуля кує.
Мантачить дядько косу,
В отавах заросившись.
.
За руку водить
Мене пустунка Муза.
Жити вчить мене.
Писати вірші учить
Не жартома – серйозно.
.
Старості нема.
Існує лиш перехід
В новий форми вид.
І то є припочатком
Істини пошукувань.
.
Складні мотиви
в симфонії життєвій.
Аж серце мліє...
Із мороку до світла
веде поета слово.
.
Не відбудеться
побачення сьогодні.
Невблаганне -НІ!-
в куток глухий загнало
мелодію, що серце
так трепетно співало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864230
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 09.02.2020
автор: Едельвейс137