Миле сонечко світи,
В жменьці промені неси.
В казку диво загорни,
Нам в ночі розповіси.
Забери хмаринки в ряд,
Та пройди гучний парад.
Літаками в висоті
Передай свої листи.
Навіть зимньої пори,
Будь ласкавим та іскри.
Промінець перенеси
До сердець малечі.
В скло свій sos передаси,
З зайчиком доречно.
Через шибку на плече́,
Зайчик скаче та пече.
Діти зморщуть носик враз,
Очі сліпить зайчик наш.
Котик диво бачить теж,
Скаче по квартирі.
Через вікна видно нам
Променята щирі.
В жменьці диво не живе,
Рветься все на волю.
Сонце влітку так пече,
А зимою кволе.
Вітер промінь гоне геть,
На землі все віє,
Нам доносячи лиш
Слід проміня в квартирі.
Лист від зайця враз влучи́в!
Котик теж помітив.
Носик зморщив та апчхи́,
bless you*, любі діти)
09.02.2020
*bless you – будьте здорові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864252
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2020
автор: kvakerok