Нас нічому не вчить історія
(Українці - щаслива нація).
Це країна чи територія?
ПереЗамбія. НедоФранція.
«Кожен сам собі пан» - так мріємо.
«Кожен ворог собі» - доведено.
Називали дівчат Маріями,
А сьогодні, чомусь, Мерседами.
Ми повірили в декорації,
За якими ховають згарище.
«Незалежність» у деклараціях -
Просто букви на мовних звалищах.
Так не хочеться стати крайніми,
Поколінням свого завершення.
Українці стають тут зайвими,
«Малороси» усюди - першими.
Так раділи, що пильність втратили,
А диявол з промов політиків
Заховається за держстатами,
І яскравим обманом «звітиків».
Наша мапа втрачає контури.
Нас ковтнула глобалізація?
А навколо кружляють «кондори»
Десь над рештками «Слави нації».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864268
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.02.2020
автор: Олександр Гриб