На мапі нашого активізму
Немає місця для почуттів.
Калібрувати масштаб запізно,
Коли інтерсіті давно поїхав,
Лишивши мою столицю,
тебе - у місті, що провокує сміх,
Як вибір між вигоріти та спитись
ти ловиш губами лютневий сніг.
Про тебе нагадує кожна аптека,
Про мене - кожне невдале баре.
У спогадах важко, у мріях - легко,
У поглядах - коми, в обіймах - тире.
Здається, я вивчив тебе напам'ять,
У сни вкарбував до шістнадцятих нот.
Та відстань між нами із чисел непарних
Віщує нерадісний гороскоп.
Ти - океан, в який забігаю босим,
Хвиля, що витанцьовує вальс.
Сонце рожеве твого волосся
Сліпить та знічує водночас.
P.S. Любити - означає перебувати в одному часі, просторі та ідейному полі. І якщо чогось з цього не вдається досягнути - з'являється напруга.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2020
автор: Олександр Ткачинський