Нервовий розлад трапився у Бога -
Він перестав раз вірити у себе.
І, начебто, дурня на перший погляд -
Та стало небезпечно всім на небі.
Всі ангели, архангели і духи
Не знали, що із тим тепер робити
До психіатра треба, щоб послухав,
Мо, до попа, щоб пристріт відмолити?
Зв'язали руки, ноги і в лікарню,
У те відділення, де грати на вікні.
Зустріли там привітно, радо, гарно
Ну, лікарю, що скажете мені?
Годину лікар длубався у носі,
Поглянув гланди і аналізи зібрав.
Конспект дістав, у стелю тупить очі
І цифру на серветці малював -
Тепер лікуємо ми хворих лиш за гроші,
Бо економіка, тарифи завеликі…
Поставили в кутку із Богом ноші -
Ідіть шукайте кошти десь на ліки …
На органи Його ще можна здать,
Старий не пив, то нирки є здорові,
Печінку, крові літрів п'ять …
А ні, то на труну готуйте дрова.
Понесли в церкву, зразу до попа:
Погляньте, отче, що то за хвороба?
Той в бороді зловив клопа
І хрест наклав Всевишньому на лоба
На церкву десятину покладіть -
На храм, ремонт, на ладан і на свічки.
Сповідуйтесь і книжечку купіть
Вінок, труну і поховальнії стрічки.
Замість моралі всім сказати мушу:
Як совісти нема – то йдіть до Гапки ...
Ні піп, ні лікарі не вилікують душу -
Суспільство хворе. Далі — тільки крапки.
Якщо могутній, - вилікуй себе,
Не довіряй продажним та брехливим.
Не віра, не держава, що гребе,
Не ліки те, що нудить світом білим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2020
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)