десь під снігу чистим ціанідом
спить і жде на слід найперший зебра,
тісно на вершині піраміди
двом взаємовиключним потребам_
>
нині й прісно небезпечно поряд_
іскра пораз-раз між полюсами_
нижній шар кори лоскоче здогад,
тиша в скронях віддає басами_
>
на долоні вимерлого міста,
поміж трун із цегли та бетону,
вивернувши маску конформіста,
видерши непотріб крил картонних
>
із пітьми в пітьму бреде поволі
несумісність образу й подоби,
вчить нудні епізодичні ролі
з каяттям від третьої особи_
>
сто тривог деруть порожнє серце,
сто ілюзій розгризають душу,
шелестять частоти, скиглять герци,
тіктаалік повзе з глибин на сушу_
_
* - ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864508
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2020
автор: Ки Ба 1