[i]Людино-дитино-билино
з корінцем надії.
В круговерті планетарній
обертаєшся у такт
різним пульсам біосфери,
щоби встигнути схопити
щастя на гачок
поміж злими вітрогонами
та мріями-мороками.
До кінця не усвідомивши
місії буття,
намагаєшся чіплятися
просто за життя
не космічного, на жаль.
І не сталь, а лиш тканина,
ще й м'яка - така вразлива...
Болячка дасть сигнал одразу,
аби лиш стало сили й часу
зробить найголовніше.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864559
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.02.2020
автор: Мандрівник