Сюди не зможу повертати,
Уже тут хата не моя.
Лиш та криниця біля хати,
Ще ловить пісню солов’я.
Ще під вікном цвіте барвінок,
Туман пливе біля ріки.
Життя неписаних сторінок,
Лишили ті мої роки.
Колись тут вчив молитву Божу,
Ходив до церкви на Різдво.
Цього забути я не можу,
Здається вчора це було.
Тут житній хліб і нині пахне,
Коли буваю у селі.
Підвечір, коли сонце чахне
І дує вітер при землі.
А так ще хочеться додому,
Напитись чистої води.
Та вже до берега чужого
Мої видніються сліди.
Дивлюсь у вікна, наче в очі
Здається, що живі батьки…
Тримаю звіт посеред ночі,
Про свої пройдені шляхи.
Росте і родить стара груша,
До неї я дитям горнувсь.
Заглянув я у її душу,
Неначе в юність повернувсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864646
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2020
автор: Віталій Назарук