наю,
любиш мене і коханням зігріта!
Життєдайним коханням.
Воно є? Чи нема?
Ти розумна, красива,
як співачка Лоліта!
Ще осіння пора
та вже скоро зима.
Золотавеє листя
ніжно скрізь пожовтіло
і нестримні роки
все летять і летять!
Ти кохаєш мене і
кохання зігріло
моє серце і душу
у мої сорок п'ять.
Навіть хай в п'ять десятків,
з лишком навіть хай буде –
в двадцять дев'ять, кохана,
ніжність квітне, от що.
Все любов перетерпить,
все любов перебуде,
бо людина без щастя, без кохання –
ніщо.
Як засвітиться зірка в час нічний в небосхилі,
заплутає проміння в голках довгих сосни –
підійди і зігрій,
поцілуй мене, мила,
в темну нічку кохання,
в нічку темну весни.
2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864696
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2020
автор: mirmak