Їй за паспортом – 80,
Та хода ще струнка її й мила.
Може, роки її так спішать?
Ні, любити вона не втомилась.
Схвилював її надто етер:
У Донбасі ж війна почалася.
Й Маргарита уже – волонтер –
До бійців, чим скоріш, подалася.
Шлях долала й долає туди,
Де Вкраїни на ниточці доля:
Хтось удруге в бою народивсь,
Хтось упав, та вберіг її волю.
Волонтерці лиш – 80.
В сивину загорнулися скроні.
Не страшний ворог їй – супостат.
В неї власний окоп-оборона:
Щоби воїнам допомогти
Десь харчами, а десь – добрим словом,
Бути поряд в моменти біди,
Воїв цим рятувать знову й знову.
Спека їй не страшна і сніги –
Волі дух її мобілізує.
Мо’, й спинились тому вороги,
Що над ними сам Бог глузує.
Лиш на сльози ця жінка скупа,
Та у свята вона – княгиня,
По землі своїй твердо ступа.
УКРАЇНИ ВОНА БЕРЕГИНЯ!
5.01.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864723
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2020
автор: Ганна Верес