Колись, одного майбутнього дня,
Що враз перестане бути хорошим,
Я викреслю тебе зі свого життя,
З усіма спогадами і ношею.
Колись, як матиму вдосталь сили,
А поки я негідно слабка,
Я наберу тобі "Прощай, милий,
Не виглядай і не жди дзвінка".
Я розплачу́ся за це, певно, віршами,
Які ти просив у мене - "пиши".
Я зрозумію, що мрія - не здійснена,
Бо ж лиш в однієї душі.
Я правда буду старатись не плакати,
Не виглядать щораз серед людей
Твої очі з щасливим відблиском,
Що щасливою робили мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2020
автор: stasy.green