Як же добре, що ви в мене є,-
Діти й внуки, мої ясночолі,
Й правнучатко моє чарівне,
Ви найкраще, що є в моїй долі...
Хоч живу вже давно я одна,
Я чекаю дзвінків і приїздів,
Вони радують завжди мене,
Ви персони казок моїх й віршів...
Як же добре, що ви в мене є,
А без вас я б давно вже зачахла,
Ви коріння моє золоте,
Лише з вами зазнала я щастя...
А життя все складнішим стає,
І збагнути бува неможливо,
Буття в кожного звісно своє,
Все міняється стрімко й бурхливо...
Як же добре, що ви в мене є,
І плече кожен з вас підставляє,
І це сили мені додає,
І Надію, і Віру вселяє...
Я пригадую все, що було,
Коли ви були зовсім маленькі...
Як же швидко усе відпливло,
Ви - дорослі, а я вже старенька...
Як же добре, що ви в мене є,
На гостину я жду вас постійно,
Розумію, життя в вас своє,
І навчання, й робота щоденно...
Пам"ятаю захоплення й щем,-
Від казок, що для вас я писала...
Ви просили розказувать ще,
"На ходу" я для вас їх складала...
Як же добре, що ви в мене є,-
Діти, внуки й правнуки чудові...
Я молюся постійно за те,
Щоб були ви щасливі й здорові...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864964
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.02.2020
автор: геометрія