Вони зустрілися в Єрусалимськім Храмі.
На Нього Симеон літа чекав при брамі.
Не міг, щоб не побачить, відійти у засвіти.
Лик Сина Божого ясний як сонечко світив.
Побачив Спаса Симеон – здійснилися надії
І до Отця враз відійшов, стулив навічно вії.
Марія, Йосип в Храм прийшли в очищенні святому,
Як сороковий день минув з народження малому.
Тоді річних лише ягнят в дарунок за дитятко
Несли у храм батьки. Не мали ті ягнятка,
Тож жертвували для Отця двох горличок маленьких.
Одна – за Сина, друга – за очищення для неньки.
Такий вже був колись закон в Єрусалимськім краї
Та Храм Єдиний, де жив Бог Єгова з небокраю.
Принесений у дім Отця, у Стрітення Господнє
Закону згідно, Син і Спас врятує люд з безодні.
Зустрівся в сороковий день Христос з Отцем Небесним.
Раділо небо, світ радів і душі безтілесні.
Наповнився Любові, Світла і радости весь світ –
Старий, в Єдинім Божім Храмі, зустрів Новий Завіт,
Щоб все написане збулося за три десятки літ,
Коли зросте Христос-Месія – Святого Духу квіт.
15лютого2020
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864983
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2020
автор: палома