ТАКИ СТРІЛИСЯ

         [i]…  До  стрітення.Фантазії…
         (сприймється  під  музику
         Максима  Березовського  -–
         відомого  українського  
         композитора  18-го    ст..)[/i]
[youtube]https://youtu.be/iHgrtyPx0_U[/youtube]
[i][color="#3706a1"][b]Унимливо  протягуючи  руку,
нащупала  і  ласку,  і  тепло:
уже  набридла  їй  самотня  мука.
А  як  життя  ще  в  пам’яті  цвіло!

І  на  душі  враз  в  неї  потепліло,
розтанув  в  ній,  як  віковічний,  лід  –
й  незвідана  вже  міць  в  живому  тілі,
та    все  ж  хотілось  глибше  ковдру  під…

Й  палахкотіли  неоглядно  далі,
і  розступився  щедро  небокрай,
та  все  було  покрито  ще  вуаллю:
“Підкинь  мені  ще  світла!  Дай!  –

я  задихаюсь,  аж  до  асфіксії,  
це  мій  останній  життєдайний  вдих...
…На  троні    вже  пробудження  месія,
а  я  –  лиш  тінь  від  діл  моїх  худих!  

О,  весно,  весно,  чом  прийшла  так  рано
і  знищуєш    мене,  іще  живу?”  –

Зима  останню  випустила  прану,
весна  ж  гукнула:  “Я  живу,живу-у-у!”  

…Так  і  в  житті  буває  неземному:
нове  рождається,  коли  все  ветхе  мре,

і  хай  нове,  зачаття  все  ж  –  в  старому  .
Такий  закон!  Така  причинна  Re-*[/b][/color]…

15.02-2020

*Префікс  слова  "реінкарнація"  -  як  основи
   неперервності  світу,  повторення  людських
   сутностей  і    доль...

На  світлині  автора:  Володимирський  собор
у  Києві  -  основний  храм  ПЦУ.  [/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2020
автор: Олекса Удайко