Чужі зорі блищать,
В небі місяць не спить.
Як далеко від нас
Рідний край наш лежить...
Доля нас занесла
З України сюди.
Як багато з тих пір
Утекло вже води!
Як же ж довго живем
Ми в чужій стороні....
Тут у вікнах горять
Чужі тільки вогні.
Всюди мову чужу
Ми щодня чуєм тут.
Яке небо чуже!
І який чужий люд!
Рідний краю ти наш,
Ми вернемось колись.
Ти нас лиш не забудь!
Ти нас тільки діждись!
За кордон, як колись,
Знов ти нас не жени,
Бо як тяжко для нас
Топтать ряст чужини...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865038
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.02.2020
автор: Настя Вовченко