Віддалився, як міг
Від уся, від усіх.
Чи ще рано було,
Чи вже пізно...
Довіряти не зміг
Лиш підняти на сміх,
Коли вже допекло,
Міг залізно
Ніби мульти-оргазм,
Той цинізм, той сарказм
Накриває тебе
Пеленою...
Знов чиясь голова
Всі тернові слова
В одну мить відгребе
І без бою.
Приспів:
Бо рваними контекстами зґвалтованої правди,
Історією мертвою смакують паразити,
Ваги давно поламані, кордони, стіни й
грані
Розмиті, стерті, спалені — увік не відродити!
Жили собі різниці між нена́вистю й любов'ю,
Були собі відмінності між даром і прокляттям
І та в руках синиця й журавель над головою...
Та хто ж їх пам'ятає, все горить тепер багаттям...
А ти бачиш це.
І клеймо тобі!..
2
Непідкупні під лесть,
Неприступні, бо честь,
Що ховаєш її
І від себе,
Твої власні думки
Топчуть нові стежки
В твої власні краї,
Твоє небо.
Перебрані пости,
Бородаті жарти
Ти обходиш дорогою "десять"...
Отака твоя ціль,
Серед всіх божевіль,
Серед прийнятих догм,
Сво́є нести.
Приспів:
Бо рваними контекстами зґвалтованої правди,
Історією мертвою керують паразити,
Ваги давно поламані, кордони, стіни й
грані
Розмиті, стерті, спалені — увік не відродити!
Жили собі різниці між нена́вистю й любов'ю,
Були собі відмінності між даром і прокляттям
І та в руках синиця й журавель над головою...
Та хто ж їх пам'ятає, все горить тепер багаттям.
А ти бачиш це.
І клеймо тобі!..
Брідж:
Хейтер!
У кишенях нема слів
Хейтер!
Доведи, що не здурів
Муляй!
Муляй очі хитрунам
Дуля!
Дуля їм та їх ділам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865230
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 18.02.2020
автор: Ніколя Петрович