[i]Тричі жадана.[/i]
Я чув, як ледь шурхочуть шати Ночі
В її зірчастих залах!
На чорній сукні я на власні очі
Не вперше бачив спалах!
Я відчував присутність, і охоче
Вітав те, що не знаю;
Величну, стриману присутність Ночі,
Як тої, що кохаю.
Я чув, як смуток й радощі шепочуть
Дзвінкі, м’які секрети,
Вони заповнюють покої Ночі,
Немов рядки поета.
Із чаші опівнічного ефіру
Мій дух напився тиші;
Там б’є фонтан невичерпаного миру
І спокоєм все дише.
Святая Ноче! я з твоєї згоди
Дізнався все, не знавши!
Ти миттю стишуєш вуста Турботи,
До них свій перст приклавши.
Молюся, як Орест! Впади, смолиста,
Твого я миру хочу!
Бажана і жадана тричі, чиста,
Найбільш кохана Ноче!
[url="http://t.me/o_fediienko"]Підписатися на Телеграм-канал зі щотижневими перекладами[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865484
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 20.02.2020
автор: o.fediienko