Вистава. Сцена. Тінь і я. Кабукі –
Ми в ньому лиш актори. А партер
Вже повний глядачами. Твої руки
Я досі відчуваю їх тепер,
Як і тоді у перший раз... Розлука
Ця роль нова. Зіграємо?.. Простер
Обійми я для тебе і цілунків,
Але немає музики, завмер
В очікуванні – де ж моя Селена?..
І тисячі очей, що на мені
Тримають погляд... Я кричу: «О Мена!»
До Місяця летять мої пісні...
«Люблю тебе...» На стінах гобелени
Ховають таємниці... Сипле сніг.
Кабукі — один з видів традиційного театру Японії. Становить синтез співу, музики, танцю і драми.
© Володимир Верста
Дата написання: 02.10.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865575
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 21.02.2020
автор: Володимир Верста