ЧОМ СТОЇШ В ЗАЖУРІ

           ...без  преамбули.

[youtube]https://youtu.be/yuvGeMYmsug
[/youtube]

 [i][b][color="#6b0582"]Калино!  
                                 Ягідко  кривава!  
                                                                                       O,  билино,
чому  на  воду  у  зажурі  задивилась?
Тебе  до  того  спонукала  літня  злива
ачи  вологи  в  літню  спеку  не  напи́лась?

Либонь,  вівчар  тебе  позбавив  заповіту,  
як  виганяв  на  пастовень  свої  отари,
Тебе  ж  настановив  як  варту  за  повітку,
тепер  щодень  скубуть  за  гілля  яничари.

А  може,  чимось  отруїли  лист  чужинці,
гасаючи  на  БеТееРах  спозаранку?..
Тобі  б  квітчати  бюст  найкращій  в  світі  жінці,
що  одягає  на  Великдень  вишиванку!..

…Отак  стоїть  в  зажурі  й  наша  Україна…
Її  зобидив  хто  й  зганьбив  одвічну  вроду?
Про  все  це  нам  повідай,  золота  билино  –
не  стій  самотньо  й  тихо  в  річки  біля  броду…

А  я  піду  у  світ  –  де  тернії  і  бруки,
шукати  тих,  хто  смів  красу  твою  ганьбити,

За  ту    провину  і  твою  нестерпну  муку
усякий  лиходій  жорстоко  буде  битий![/color]
[/b]
20.02.2020

©  Олекса  Удайко[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865582
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.02.2020
автор: Олекса Удайко