Гість гостя

Завчасно  і  мене  уже  сповістив,
Масолод  малюючи  в  уяві  змах.
Скепсис  мій  перетерши  в  прах,
І  оголошення  вчасно  помістив.

Вже  спочатку  акценти  змістив,
Не  бачив  я  надій  слабких  крах.
Лишав  майбутньої  стрічі  смак,
Вперто  мене  дзвінком  пробив.

Напевно  попав  справді  на  бал,
Де  вітання  були,  слова,  і  пісні,
Та  творчості  дух  панував  шал.

Були  фрази  твої  холодно  прісні,
Моєї  лишності  впертий  шакал,
Гостя  гостем  зуби  шкірив  ясні.
(Сонет)

16  жовтня  2009  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865637
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 22.02.2020
автор: Володимир Кепич