Невпинно рухається час,
Малює в просторі незаймані картини,
Лякає незбагненне нас,
А смерть байдужа відраховує хвилини.
За кроком крок ідем вперед
Позаду залишаєм кров'янисті сльози.
Кладемо честь на ешафот,
А зрадникам під ноги кидаємо рози.
Не буде спокою нігде,
Коли любов до ближнього паде навіки
І кара того не мене,
Хто ллє отруту люту у багряні ріки.
Хай знищить зраду з неба грім
Та підла спрага згине у солонім морі.
Не буде прощення усім,
Коли хоча б один залишиться у горі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2020
автор: Олег Крушельницький