Він завжди живе у довершенім світі,
де болю немає і зла.
Вічно з Отцем у безмежному світлі,
це я вам кажу про Христа.
Чудеснеє серце у Нього було -
Духовно глибоке, з любов'ю,
те серце у собі страждання несло
і всіх лікувало від болю.
В тім серці не було "свого" і "для себе",
бо в нім спочиває Отець.
Хай Дух Його, віру мені,ту, поверне,
де був я слуга - не гордець.
Це добре, що серце Христа спочиває
у вічних обіймах Творця
і всіх до любові воно закликає,
до віри у Бога Отця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865703
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 22.02.2020
автор: Абиль