"Говориш Ти: «Кохання… — є.!»
Розмова почалась, як жарти…
Я, слово слухаю твоє.,
Знайоме ще з шкільної парти…
Може ти на світі краще всіх
Збагнути важко в світі прощ…
Одна сніжинка іще не сніг, так, ще… — не сніг
Одна дождинка іще не дощ;
Одна сніжинка іще не сніг, так, ще… — не сніг
Одна дождинка… — іще не дощ.
Колись., в раю., ні., не тепер,
Любов, як доля, плин двобою.,
Прийде., — що злива, заметіль,
Світ затуливши лиш собою.
Може ти на світі краще всіх
Збагнути можна в світі прощ…
Одна сніжинка іще не сніг, так, ще… — не сніг
Одна дождинка іще не дощ;
Одна сніжинка іще не сніг, так, ще… — не сніг
Одна дождинка… — іще не дощ.
Бо., раптом., може, я сама.,
Інакшою ж тобі здавалась.,
Скажу, мій любий., ці слова:
«Ти, мій, я в тебе закохалась.!»
Може, ти., на світі… — краще всіх
Збагнути можна в світі прощ…
Одна сніжинка іще не сніг, так, ще… — не сніг
Одна дождинка іще не дощ;
Одна сніжинка іще не сніг, так, ще… — не сніг
Одна дождинка… — іще не дощ."
*** -https://www.youtube.com/watch?v=YtwvrwzSSJk
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865822
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 23.02.2020
автор: vektor