Вже стільки часу, стільки літ минуло,
Хмарини, юність понесли з собою.
А я все пам'ятаю, не забула,
Ще марю любий до цих пір тобою.
У снах до мене часто, так приходиш,
До себе пригортаєш мене ніжно.
Торкаєшся рукою, мене будиш.
А як прокинусь, то душі так слізно...
До нас в життя вже завітала осінь
І паморозью скроні побілила.
Я не забула, я люблю ще й досі,
Готова в літо, ще летіть на крилах.
Нехай хоч сни, собою зігрівають
І ти у них торкаєшся до мене.
Весняні дні у гості завітають
І прибере у шати все зелене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)