Приколола я синю волошку у коси,
Що для мене у полі зірвав її ти.
Там де падають роси, пахня́ть сінокоси,
Я до тебе на зустріч готова прийти.
Розповім, як кохаю, як жити не можу,
Без любові твоєї і твого тепла.
Я ціную коханий, хвилиночку кожну
І ту мить, що зустрітися нам помогла.
Тихо стукає ранок до мене в віконце,
Золотистим промінням торкає лице.
Вийду стежкою в поле, всміхається сонце
І обійми гарячі свої мені шле.
Приколола я синю волошку у коси,
Що для мене у полі зірвав її ти.
Там де падають роси, пахня́ть сінокоси,
Ми у парі з тобою завжди будем йти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)