бранка/re/


вона  не  шукала  силу
сила  знайшла  її
срібло  впустивши  в  жили
босою  по  ріллі
душу  за  вроду  збувши
сміх  на  поталу  вітру
місячний  ріг  в  калюжі
фосфорний  бруд  палітри
траурний  поступ  ранку
чаші  золою  повні
власної  тіні  бранка
похіть  нутром  назовні
очі  до  крику    дикі
вовчі  рулади  лінні
янголи  звіроликі
смокчуть  нектар  сумління_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866016
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.02.2020
автор: Ки Ба 1