Очі сині, очі сині,
Як волошки в житі...
Десь поїхав на Схід милий,
Що ж мені робити?..
Сині очі, брови чорні,
За милим сумую...
Розділили нас дороги,
Біль в собі тамую...
Сині очі не збагнути,
Чи вони пророчі?..
Я не можу їх забути,
Вони в снах щоночі...
Сині очі, ви для мене,-
І ліки, й отрута...
Що робити, хто підкаже,
Як же мені бути...
Пригадую, як бувало,
Я була сердита...
Певне серденько не знало,
Що без них не жити...
Я надіюся і вірю,-
Війна закінчиться...
Сині очі, любо-милі,
Мені усміхнуться...
Сині очі, теплі днини,
Весною прибудуть,
І я з ними, лише з ними,-
Щасливою буду...
І я днями, і ночами,-
Богові молюся...
Щоб із синіми очами,-
Мій милий вернувся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2020
автор: геометрія