Не терпітиме Бог зла, сваволі, лихого безумства
І судитиме кожного з нас або й цілий народ.
За гріхи Він потоп дав для повного знищення людства,
І лиш Ной уцілів, бо мав віру й багато чеснот.
Дощ із сірки й вогню Бог послав на Содом і Гоморру,
Не пробачив народу страшний нерозкаяний гріх.
Та Господь пам’ятав Авраамову віру й покору –
Вивів небожа Лота з руїн і від смерті зберіг.
Схаменіться «мужі»! Суд Господній триває й сьогодні.
Ненаситність, жорстокість…Немає межі тим гріхам!
Особистим безчестям не множте гріхи всенародні!
Хто врятує той світ? Де ж бо праведні Ной, Авраам?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866057
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.02.2020
автор: Галина Брич