Полетіли у небо лелеки,
Ген за обрій, де хмар вже нема
І не чується більше їх клекіт,
Лише звістка лиши́лась сумна.
Не дощі, не дощі, паду́ть сльози,
Горем й болем вбитих матерів.
Не зустріти їм більш на порозі,
Не обнянти відважних синів.
Високо злетіли, мов лелеки...
Віддали за нас своє життя.
З краю полетіли, так далеко,
Звідти, вже немає вороття.
І коли весна теплом зігріє,
Прилетять лелеки в рідний дім.
А матусю будуть гріти мрії,
Мов синочок повернувсь живим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866207
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)