РОЗСИПАЛИСЬ ЗОРІ ПО НЕБІ НАМИСТОМ…

Розсипались  зорі  по  небі  намистом,
           над  містом.
І  місяць  так  щедро  сяйвом  ясним  
                               розсипався.
На  хвилях  сріблистих  човник  легкий  
                                                         гойдався.

Сон  теплий  і  ніжний  вишенці  нашій  
           снився.
Солодкий  нектар  легким  ароматом  
                               лився.

А  вітер  між  листям  притих,  причаївсь,
           мов  сховався.
По  росяній  стежці  вже  ранок  ішов,  
                               усміхався.

Ще  клени  дрімали  гуртом  край  дороги...
           Ой  сильні!
Невидимі  мрії-думки  ввись  летіли  всі,
                               вільні.

Той  ранок  веселий  засвітиться  щастям  
           над  світом.
Заквітчаний  сонячним,  ніжним  весняним  він
                               цвітом.
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866417
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.02.2020
автор: Надія Башинська